Застосування переносних заземлювачів: призначення, конструкція, перетину

Мобільні (переносні) заземлювачі призначені для ефективного захисту персоналу, що виконує профілактичні або аварійні роботи на спочатку відключених струмопровідних частинах електроустановок, інших елементах електричних ланцюгів, які теоретичним можуть виявитися під струмом в результаті деяких помилкових дій, або виникнення наведеної напруги.

Переносні заземлення використовують в тому випадку, коли немає гарантованого заземлення в зоні проведення робіт.

Принцип дії заснований на нерозповсюдження небезпечного для життя напруги за межі, зазначені такої тимчасової захистом. При цьому в разі позапланової подачі електрики на ділянку, де виробляються планові або аварійні роботи, відбудеться банальне коротке замикання, яке практично «обнулить» з’явилося позаштатне напруга, перерозподіливши його потенціал в землю. Крім того, спрацюють і наявні на джерелі електропостачання штатні системи захисту.

Пристрій переносного заземлення

Переносне заземлення полягає, перш за все, з відповідних провідників, що забезпечують необхідний рівень заземлення та забезпечення безпечного закорочення (при необхідності) різних частин електрообладнання, а також спеціальних затискачів, які гарантують необхідний електричний контакт.

З урахуванням жорстких вимог, що пред’являються до провідності, в якості основного матеріалу при виготовленні використовується багатожильний мідний провід без ізоляції.

Конструктивно переносні заземлення можна розділити на два основних типи: одно- і трьох фазні.

Основні вимоги до переносних заземлювачів

Головні вимоги, яким повинні відповідати переносні заземлювачі – це гарантована термічна і динамічна стійкість до впливу значних струмів короткого замикання. При цьому конструкція затискачів, за допомогою яких дроти кріпляться за струмопровідні частини, повинні забезпечувати надійний електричний і механічний контакт. Для цього передбачена спеціальна штанга.

У трифазної мережі можливе використання опресування, зварювання або болтових з’єднань (з якісної пропайкой площі контактів).

Сам процес короткого замикання, в зв’язку з вкрай високими виникають струмами, викликає сильне нагрівання використовуваних проводів. Саме тому до них пред’являються підвищені вимоги термоустойчивости – вони повинні зберегти свою цілісність протягом усього часу протікання струму КЗ, до моменту відключення лінії засобами РЗА.

При розрахунку перетину необхідно враховувати, що температура плавлення міді становить 1083 град. С. В відповідність з цими міркуваннями її мінімальна величина повинна бути, не менше:

  • 25 кв. мм при обслуговуванні обладнання понад 1000 В;
  • 16 кв. мм – для обладнання до 1000 В.

При роботі з напругою 6-10 кВ розрахункова площа перерізу становить вже 120-160 кв. мм, в результаті чого дроти виходять дуже важкими. Тому в цих випадках використовують кілька стандартних переносних заземлювачів, підключаючи їх по паралельній схемі.

Термічна стійкість проводів – дуже важливий показник, т. К. При їх оплавленні з’являється небезпека виникнення напруги на відключених електроустановках. Саме тому не дозволяється використовувати ізоляцію на переносних заземлителях – вона не дозволить своєчасно виявити пошкоджені ділянки.

Установка переносного заземлення здійснюється з усіх боків ділянки, де будуть проводитися роботи.

Ссылка на основную публикацию