Мобільні (переносні) заземлювачі призначені для ефективного захисту персоналу, що виконує профілактичні або аварійні роботи на спочатку відключених струмопровідних частинах електроустановок, інших елементах електричних ланцюгів, які теоретичним можуть виявитися під струмом в результаті деяких помилкових дій, або виникнення наведеної напруги.
Переносні заземлення використовують в тому випадку, коли немає гарантованого заземлення в зоні проведення робіт.
Принцип дії заснований на нерозповсюдження небезпечного для життя напруги за межі, зазначені такої тимчасової захистом. При цьому в разі позапланової подачі електрики на ділянку, де виробляються планові або аварійні роботи, відбудеться банальне коротке замикання, яке практично «обнулить» з’явилося позаштатне напруга, перерозподіливши його потенціал в землю. Крім того, спрацюють і наявні на джерелі електропостачання штатні системи захисту.
Пристрій переносного заземлення
Переносне заземлення полягає, перш за все, з відповідних провідників, що забезпечують необхідний рівень заземлення та забезпечення безпечного закорочення (при необхідності) різних частин електрообладнання, а також спеціальних затискачів, які гарантують необхідний електричний контакт.
З урахуванням жорстких вимог, що пред’являються до провідності, в якості основного матеріалу при виготовленні використовується багатожильний мідний провід без ізоляції.
Конструктивно переносні заземлення можна розділити на два основних типи: одно- і трьох фазні.
Основні вимоги до переносних заземлювачів
Головні вимоги, яким повинні відповідати переносні заземлювачі – це гарантована термічна і динамічна стійкість до впливу значних струмів короткого замикання. При цьому конструкція затискачів, за допомогою яких дроти кріпляться за струмопровідні частини, повинні забезпечувати надійний електричний і механічний контакт. Для цього передбачена спеціальна штанга.
У трифазної мережі можливе використання опресування, зварювання або болтових з’єднань (з якісної пропайкой площі контактів).
Сам процес короткого замикання, в зв’язку з вкрай високими виникають струмами, викликає сильне нагрівання використовуваних проводів. Саме тому до них пред’являються підвищені вимоги термоустойчивости – вони повинні зберегти свою цілісність протягом усього часу протікання струму КЗ, до моменту відключення лінії засобами РЗА.
При розрахунку перетину необхідно враховувати, що температура плавлення міді становить 1083 град. С. В відповідність з цими міркуваннями її мінімальна величина повинна бути, не менше:
- 25 кв. мм при обслуговуванні обладнання понад 1000 В;
- 16 кв. мм – для обладнання до 1000 В.
При роботі з напругою 6-10 кВ розрахункова площа перерізу становить вже 120-160 кв. мм, в результаті чого дроти виходять дуже важкими. Тому в цих випадках використовують кілька стандартних переносних заземлювачів, підключаючи їх по паралельній схемі.
Термічна стійкість проводів – дуже важливий показник, т. К. При їх оплавленні з’являється небезпека виникнення напруги на відключених електроустановках. Саме тому не дозволяється використовувати ізоляцію на переносних заземлителях – вона не дозволить своєчасно виявити пошкоджені ділянки.
Установка переносного заземлення здійснюється з усіх боків ділянки, де будуть проводитися роботи.
