Вентиляція заміського будинку – оптимальний вибір (фото)

Вентиляція заміського будинку зазвичай розробляється паралельно проектування самого житлового будинку. Такий підхід вважається найбільш правильним і економить як сили, так і кошти при монтажі системи. Однак в разі, якщо був придбаний готовий будинок, де не передбачена система вентилювання, цей недолік можна з легкістю виправити, а після проведення робіт надійно приховати комунікації за допомогою листів гіпсокартону.

Які існують варіанти вентиляції?

Всіляких систем вентиляції, використовуваних в заміських будинках, на сьогоднішній день налічується чимало. Умовно їх можна розділити на кілька категорій:

  • Системи природної вентиляції;
  • Примусове провітрювання приміщень.

Для того, щоб забезпечити в будинку комфортний для людського перебування мікроклімат, доцільніше встановлювати одночасно обидві системи. Комбінуючи їх між собою, можна назавжди забути про неприємний запах і затхлості повітря в приміщенні.

Система природного кондиціонування

Конструкція такого роду вважається досить затребуваною через свою, порівняно низьку вартість і простоту проведення настановних робіт. До елементів природної вентиляції можна віднести вікна, кватирки та вентиляційні решітки, через які здійснюється приплив свіжого вуличного повітря.

На перший погляд, здається, що це ідеальний варіант для маленького заміського будинку, однак тут є і кілька істотних недоліків.

Реалізація системи природного вентилювання

Перший з них – це пряма залежність працездатності системи від габаритів будинку. Для її реалізації будова має складатися не менше, ніж з двох, а то й трьох поверхів. Вся справа в тому, що для забезпечення тяги потрібно перепад висот, забезпечити який зможуть виключно багатоповерхові будівлі.

Другий недолік – це пряма залежність системи від температури навколишнього середовища. Чим холодніше на вулиці, тим гірше буде працювати природна вентиляція. Тому, в холодну пору року істотно зростає ймовірність застою повітря.

Останній і найбільш серйозний недолік – це втрата тепла, яка спостерігається в основному в період холодів. Вступник з вулиці повітря не підігрівається, а лише охолоджує приміщення. Тому для того, щоб підтримувати стабільну температуру, доведеться нести істотні витрати на додатковий обігрів.

Монтаж системи природної вентиляції

Для установки в будинку максимально працездатну систему, доцільніше буде вирішити це питання ще на етапі проектування і будівництва будинку. Для цих цілей в стінах кухні і санвузла закладаються вентиляційні труби, по яких і буде здійснюватися приплив свіжого повітря.

Можливе розташування вентиляційних каналів

Труба такого роду може розгалужуватися і мати вихід в усі кімнати, де є потреба у додатковому притоку повітря (зокрема, в ванну кімнату і кухню), а закінчуватися на рівні даху, не нижче коника. З внутрішньої сторони на трубу встановлюється металева решітка, а з зовнішньої – дефлектор – пристрій, призначений для збільшувати силу тяги. Реалізація системи такого роду – досить трудомісткий процес, не завжди забезпечує гарантований результат.

Для посилення природної тяги свіжого повітря в кімнатах, що межують своїми стінами з вулицею, можуть бути зроблені додаткові вентиляційні клапани, для яких в стіні перфоратором попередньо висвердлюється отвір. З внутрішньої сторони стіни встановлюється клапан, всередині якого зазвичай монтується ще й фільтр, що очищає приходить повітря. Із зовнішнього же – щільна решітка, що запобігає проникнення в приміщення пилу і бруду.

Конструкція вентиляційного клапана

Як правило, такі клапани розташовують в безпосередній близькості від системи обігріву, тому при попаданні в приміщення в холодну пору року, повітря відразу ж доводився до кімнатної температури.

Системи примусової вентиляції

Вентиляція заміського будинку може мати і примусовий характер, коли свіже повітря притягається в приміщення за допомогою витяжних вентиляторів. Завдяки системі такого роду практично повністю виключається застаивание повітря і утворення неприємного запаху затхлості.

примусова вентиляція

Звичайно, якщо вибирати просту примусову вентиляцію без рекуперації тепла, в холодну пору року доведеться витрачати додаткові кошти на обігрів приміщення.

Для того, щоб заощадити на даному питанні, в встановлюваної системі повинен передбачений нагрів пов
ітря, що поступає до кімнатної температури.

Що знадобиться для монтажу системи?

Плануючи приступати до процесу монтажу, перш за все необхідно підготувати всі компоненти системи:

  • Блок припливно-витяжної вентиляції (бажано з рекуперацією тепла);
  • Кілька повітрязабірників;
  • Канали для забезпечення припливної вентиляції, забезпечені анемостати – пристроями для регулювання кількості повітря, що поступає;
  • Витяжні канали;
  • Вентиляційні решітки, що встановлюються всередині приміщення;
  • Вентиляційна труба, як правило, з дефлектором.

На елементах витяжної системи не слід економити, адже якісно підібрана система, в середньому, може прослужити до 20 років, за умови, що її власник щороку вироблятиме чистку та заміну вийшли з ладу фільтрів.

Як здійснюється установка?

Перший етап в проведенні настановних робіт – вибір місця, де буде розташований блок припливно-витяжної вентиляції. У ньому буде здійснюватися фільтрація повітря, його очищення від сторонніх домішок і підігрів.

Принцип реалізації блоку припливно-витяжної вентиляції

Оптимальний варіант – установка блоку на утепленому горищі, що дозволить значно зменшити протяжність вентиляційних каналів. У тому випадку, якщо реалізувати такий план не представляється можливим, для установки підійде будь-яке інше господарське приміщення (в тому числі і підвал), де є можливість живити систему від електричної мережі.

Блок припливно-витяжної вентиляції працює вкрай шумно, тому його категорично не рекомендується розташовувати поблизу спалень і дитячих кімнат.

Як правило, до блоку підключається 4 труби: по першій з них надходить свіже повітря з повітрозабірника, по другий – розподіляється по кімнатах, по третій – виводиться з кімнат, а по четвертій – виводиться з будинку через трубу, що має вихід на дах.

Починаючи роботи, в першу чергу в зовнішній стіні будинку робиться отвір, в якому буде закріплено повітрозабірник. Його слід розташовувати на висоті не нижче 150 см від землі, однак, чим вище він буде встановлений, тим краще буде циркуляція повітря.

Далі здійснюється безпосередній монтаж вентиляційних каналів, які підключаються прямо до блоку припливно-витяжної вентиляції. Як правило, кожна труба, що входить в блок закутується в спеціальний гофр для того, щоб знизити рівень вібрації.

Як розподілити труби по кімнатах?

Як правило, вентиляційні труби розташовуються в будинку за наступним принципом: свіже повітря, в першу чергу, повинен надходити в житлові приміщення – спальні, вітальні і дитячі кімнати, де людина проводить найбільше вільного часу. Саме тут і будуть розташовуватися труби припливної вентиляції.

Під тиском відпрацьоване повітря переміщається в коридор, санвузол і кухню, звідки виводиться через витяжні труби. Завдяки постійній роботі витяжних пристроїв, в санвузлі не допускається утворення вогкості і вологи, а на кухні виключено застаивание неприємних запахів.

У разі необхідності над кухонною плитою може бути встановлена ​​витяжка, що забезпечує додатковий відтік повітря під час активного приготування їжі.

Ссылка на основную публикацию