Призначення високовольтних вимикачів

Високовольтний вимикач представляє собою спеціальний комутаційний апарат, за допомогою якого проводиться оперативне включення і відключення як окремих електричних ланцюгів, так і різного устаткування. При цьому можливі як нормальне, так і аварійні режими функціонування трифазних (зі стандартною частотою 50 Гц) енергосистем, що передбачають ручне, дистанційне або автоматичне керування.

Головна проблема комутації високовольтних ланцюгів – освіту в момент розмикання контактів електричної дуги, яка призводить до руйнування останніх. Тому в конструкції високовольтного вимикача спочатку закладені певні конструктивні рішення, що дозволяють вирішити цю проблему. Зокрема, на контактах застосовується керамічне покриття, використовуються різні дугогасительниє пристрої і різні приводи (електромагнітні, пружинні, гідравлічні і пневматичні).

Рішення проблеми з гасінням дуги вирішується декількома способами:

-в повітряних вимикачах це відбувається за рахунок стисненого повітря;

– в масляних вимикачах для цих цілей використовуються пари масла;

– в елегазових вимикачах застосовується спеціальний «електропрочний» газ SF6;

– і нарешті, в вакуумних установках використовується спеціальна дугогасильними камера (ВДК).

Такі вимикачі, здатні працювати при номінальній напрузі від 6-ти до 1150 кВ, і виникають при цьому токах відключення до 50 кА, знайшли широке застосування на різних електростанціях. Також ефективніше їх використовують і на підстанціях, які дозволяють донести до споживача електроенергію в найбільш оптимальній формі.

За значенням можна виділити наступні типи:

– мережеві вимикачі, які виконують свої функції при напрузі в мережі більше 6 кВ;

– генераторні вимикачі (працюють в діапазоні 6 … 20 кВ), головна відмінність яких від стандартної конструкції – це здатність витримувати дуже великі (до 10000 А) значення струму;

– високовольтні вимикачі (в діапазоні від 6-ти до 220 кВ), що використовуються в електричних ланцюгах забезпечення таких енергоємних виробництв, як стале- і рудоплавільние печі;

– номінальні вимикачі, характеристики яких призначені для комутації ланцюгів зі стандартними параметрами, без можливості реагування на короткочасні надструми.

Так як відмова вимикача в разі аварійної ситуації в електричній мережі може привести до дуже серйозних наслідків, до його надійності пред’являються підвищені вимоги. В першу чергу це стосується такої характеристики, як мінімальний час спрацьовування, яке повинно бути по можливості мінімальним.

Важливе значення має і такий параметр, як ремонтопридатність, який виражається, насамперед, у можливості швидкого і своєчасного доступу до пошкодженого блоку, що дозволяє максимально швидко усунути виниклі несправності.

Ссылка на основную публикацию