Проблеми гідроенергетики, вплив на екологію, ГЕС і Екосфера

Загальний внесок гідроенергетики в виробництві електроенергії досить скромний – в світових масштабах він становить близько 6%. У той же час у багатьох країнах цей показник є досить високим: Норвегія за допомогою ГЕС повністю задовольняє свої потреби, Бразилія, Канада і Швеція – на 50%, а Україна – на 20%. Великі надії на потенціал своїх річок покладає уряд Китаю, так як країна просто задихається від смогу, головним джерелом якого є теплові електростанції, що працюють на кам’яному вугіллі.

Найголовніша проблема розвитку цієї галузі – це відчуження значних територій (в тому числі і родючих земель) під водосховища. Наприклад, в тій же Україні, в процесі будівництва ГЕС під водою опинилася площа не менше 6 млн. Гектарів. Зрозуміло, що місцева екосистема при цьому була повністю зруйнована.

Необхідно також відзначити, що і навколишні водосховища землі піддаються періодичному затоплення через підвищення рівня ґрунтових вод. Їх, як правило, переводять в розряд заболочених, при цьому їх частка може становити до 10% від усіх які зазнали затоплення.

Ще одна проблема – абразія, яка має на увазі руйнування в результаті дії води берегової лінії. Такі процеси, як правило, можуть тривати цілими десятиліттями, і їх наслідком стає переробка великих об’ємів грунту. Це призводить до таких негативних процесів, як забруднення води і різке збільшення замулення самих водосховищ.

Такі наслідки дозволяють робити висновок про те, що будівництво ГЕС з відповідною організацією водосховищ різко змінює гідрологічний режим задіяних річок і призводить до серйозних змін наявних екосистем.

Не можна не відзначити і постійно зниження якості води у водосховищах. У них відбувається акумуляція потрапила під воду розкладається органіки (дерева, гумус ґрунту, інші залишки рослинного походження) через слабкі водообміну процесів.

Також у водосховищах спостерігається істотне прогрівання води в теплий період, що призводить до зниження в ній кисню і розвитку інших негативних процесів, пов’язаних з так званим тепловим забрудненням. В результаті останнього, а також завдяки накопиченню біогенних складових через слабке оновлення водних мас, відбувається інтенсивне заростання штучних водойм водоростями, в тому числі і отруйними (наприклад, ціан).

Це призводить до загибелі багатьох видів місцевих екосистем, зростає захворюваність риб при зниженні їх смакових якостей. При цьому руйнуються традиційні шляхи міграції різних видів риб під час нересту, руйнуються їхні кормові угіддя. Так, Волга вже давно втратила своє призначення, як шлях для нересту осетрових з Каспійського моря після того, як вона стала практично цілою низкою ГЕС і водосховищ.

Перекривши річки, гідроелектростанції фактично стають акумуляторами не тільки біогенних речовин, але також важких металів, радіоактивних елементів і отруйних хімікатів.

Слід звернути також увагу і на таку проблему. Великі площі водної поверхні припускають і відповідне збільшення випаровування води. Це призводить до зміни мікроклімату, з відповідним впливом на місцеву екосистему (при цьому не завжди позитивним). Так, в деяких південних регіонах, що знаходяться в районі водосховищ, довелося переглянути основні шляхи розвитку сільського господарства.

У той же час всі ці негативні наслідки різко знижуються при будівництві таких гідроспоруд у гірських місцевостях, так як площа водосховищ (при тому ж обсязі) тут значно менше. Тут існують свої проблеми – в сейсмонебезпечних районах можливі землетруси та зсуви, які загрожують серйозними катастрофами в результаті руйнування греблі і різкого скидання величезних водяних мас.

Ссылка на основную публикацию